Зміст
2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРОЦЕС РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ 3
Коротка характеристика Дніпропетровської області. 3
4. МІСІЯ ТА СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ.. 3
5. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ.. 3
5.1. НАПРЯМ А. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ГРОМАДИ.. 3
Стратегічна ціль А.1. Розвиток інвестиційного потенціалу території 3
Стратегічна ціль А.2 Розвиток підприємництва. 3
5.2. НАПРЯМ В. Розвиток сільських територій.. 3
Стратегічна ціль В.1. Розвиток інфраструктури сільських територій. 3
Стратегічна ціль В.2. Підвищення якості життя в селах громади. 3
6. ЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ ГРОМАДИ ЗІ СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ 3
7. Управління процесом реалізації стратегії 3
8. Процедура моніторингу стратегії 3
Перелік скорочень
ЗУ – Закон України
ОДА – обласна державна адміністрація
ОМС – органи місцевого самоврядування
ОТГ – об‘єднана територіальна громада
МТД – міжнародна технічна допомога
ТПВ – тверді побутові відходи
МСБ – малий та середній бізнес
ФОП – фізична особа підприємець
ЦНАП- центр надання адміністративних послуг
ДНЗ – дошкільний навчальний заклад
КЗ – комунальний заклад
КУВ – Комітет з управління впровадженням стратегічного плану
Троїцька об’єднана територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», рішення Троїцької сільської ради № 102-13/VII від 13 березня 2017 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад». До складу громади увійшли наступні села: Троїцьке, Вербове, Левадки, Привовчанське та Малоолександрівка. Перші вибори пройшли 29 жовтня 2017 року. Кількість старостинських округів: 1.
У грудні 2017 року активом громади прийнято рішення про розробку Стратегії розвитку громади з метою впровадженні сучасних інструментів муніципального менеджменту, яким є інструмент стратегічного планування, в нових ОТГ.
Рішенням сесії затверджено склад Робочої групи зі стратегічного планування Троїцької сільської об’єднаної територіальної громади. До складу Робочої групи увійшли службовці, депутати ради об’єднаної громади, члени виконкому, представники промислових та сільськогосподарських підприємств, приватні підприємці та представники від громадських організацій. Робота проводилася за сприяння консультантів ТОВ ДТЕК.
Необхідність застосування нових підходів до управління ОТГ викликана:
Перспективне планування розвитку Троїцької ОТГ націлене саме на ці завдання.
Вирішення спільних проблем мешканців усіх сіл, які увійшли до складу ОТГ, спільна реалізація завдань щодо економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості, якості життя у громаді - мета планування на перспективу. Процес розробки Стратегії розвитку відбувався за участі зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій.
Мешканці громади розуміють важливість прикладання спільних зусиль для перетворення громади на територію комфортного проживання, з рівними умовами для всебічного та гармонійного розвитку людини, громаду з наданням якісних послуг.
Ресурсами для втілення Стратегії є кошти місцевого, регіонального та державного бюджетів, бізнесу, а також інші залучені кошти.
Проведення робіт з планування відбувалось у відповідності до методології яка спирається на основні принципи місцевого розвитку:
Залучення широкого кола громадян до створення стратегії розвитку ОТГ дозволяє врахувати інтереси усіх громадян, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою.
Створена разом з громадою стратегія розвитку громади незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян, патріотів своєї громади.
Рис.1. Схема послідовності роботи
Етапи розробки Стратегії розвиткуммм
1. Організація роботи – формування Робочої групи зі стратегічного планування
Робоча група (РГ) – колектив осіб, який створюється для роботи над Стратегією розвитку громади.
2. Проведення аналізу
Аналітично-описова частина (Профіль; Стратегічний аналіз; Паспорт громади) містить інформацію про населення громади, умови життя, місцеву економічну базу, комунальну технічну інфраструктуру, стан навколишнього середовища (додаток №1 до Стратегії). Проведення опитування мешканців, що живуть в селах, лідерів громади та підприємців (додаток 2) дає узагальнену інформацію, яка відображає консолідовану думку представників різних соціальних груп громадськості. SWOT-аналіз – зовнішній та внутрішній аналізи забезпечують визначення основних проблем розвитку територіальної громади і разом з даними Профілю громади та опитування слугують для формулювання пріоритетних напрямів розвитку на визначений період часу.
3. Визначення Місії, Бачення, напрямів розвитку
Робоча група починає роботу з визначення Місії та стратегічного Бачення – бажаного стану територіальної громади або соціально-економічної системи у майбутньому. Стратегічні напрями вказують на шляхи досягнення саме цього стратегічного Бачення та визначаються Робочою групою зі стратегічного планування на підставі зібраних даних Профілю громади та проведених досліджень середовища та території громади.
4. Розробка плану дій
На цьому етапі розробляються стратегічні (загальні) цілі, на основі яких потім формулюються цілі нижчого порядку – оперативні цілі, які конкретизуються заходами.
5. Громадське обговорення та ухвалення Стратегії
6. Моніторинг та впровадження Стратегії
Рішенням сесії сільської ради від 15.12.2017р. № 58-2/VІІ сформована Робоча група з підготовки Стратегії розвитку Троїцької ОТГ та затверджено Положення про її роботу, а також план-графік проведення засідань.
На першому засіданні у лютому 2018р. члени Робочої групи ознайомились з методологією стратегічного планування, особливостями проведення стратегічного аналізу громади та підготовки описово-аналітичної частини до стратегії, особливостями опитування мешканців і підприємців на території громади. Погоджено план - графік проведення роботи за всіма етапами розробки стратегії розвитку. Члени Робочої групи обговорили проблеми громади, наявні ресурси для розвитку, висловились відносно місії громади та бачення громади в майбутньому.
Відповідно до методології для проведення соціально-економічного аналізу громади:
сформовано інформацію для дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності суб’єктів Троїцької ОТГ за попередній період до об’єднання, впливу зовнішнього середовища та оцінки можливостей розвитку громади;
у лютому-березні 2018 року проведено опитування мешканців, лідерів та представників бізнесу ОТГ.
На засіданнях Робочої групи у квітні-вересні 2018р.:
Члени Робочої групи працювали над конкретизацією та уточненням цілей розвитку громади, оцінкою пріоритетності завдань та наявності ресурсів для їх реалізації, визначенням виконавців та потребою часу.
Засідання Робочої групи проводилися у відкритому режимі. До роботи залучались також вузькоспеціалізовані фахівці сільської ради та організацій і установ на території громади. Після проведення громадського обговорення допрацьована Стратегія розвитку буде подана на розгляд ради ОТГ для прийняття в якості політики громади.
Висновки з процесу Стратегічного планування:
3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ
До складу Троїцької ОТГ увійшли п’ять сіл, площа громади становить 239,3 км², населення станом на 01.01.2018р. - 2749 осіб, у тому числі дітей: дошкільного віку 146 осіб, шкільного віку 307 осіб. Щільність населення 12 осіб на км². Розташована громада в центральній частині Павлоградського району Дніпропетровської області, складається з двох черезсмужних частин, розділених територією м.Павлоград. Землі сільської ради межують із землями Синельниківського району, Васильківського району, землями Межиріцької сільської ради, Богуславської сільської ради та Вербківської сільської ради Павлоградського району. Відстань від адміністративного центру громади с.Троїцьке до районного центру м.Павлоград - 16км, до обласного центру (м. Дніпропетровськ) - 105 км. Фактором, що визначає особливості розвитку сільської ради є саме розташування в приміській зоні м. Павлограда, по місту пролягає автомобільна дорога Олександрія – Луганськ – Ізварине, є залізнична станція Павлоград.
Таблиця 1. Площа території ОТГ за структурою, км²
Найменування сільської ради
|
Площа, га
|
Троїцька сільська рада
|
8879,4 |
Привовчанська сільська рада
|
15048,7 |
Рельєф поверхні території громади – рівнина. Ґрунтовий покров представлений терасовими лесовими рівнинами з чорноземами звичайними середньо гумусними в поєднані з лучно-чорноземами, солонцюватими ґрунтами і солонцями. Згідно рельєфу, грунти є слабо еродованими на вододілах та еродованими різного ступеня на схилах балок. Клімат атлантико - континентальний, не досить вологий, характеризується жарким літом, з відлигами, малосніжний. Середня температура повітря за рік: 4,4°С. Число посушливих днів: 80 (квітень-жовтень). Пріоритетним напрямком вітру є: теплий період - західний - 18% днів, холодний період - східний - 23% днів. Середня температура повітря за рік: +4,4 °C. Абсолютний мінімум: −34 °C. Абсолютний максимум: +39 °C.
На території ОТГ залягають поклади: вугілля, коаліну (біла руда), піску. Водні ресурси: річки Вовча, Мала Терса; ставки - 3 . Територіальна громада розташована в привабливій по рекреаційним властивостям зоні - на березі р. Вовча, р. Мала Терса, поблизу лісних масивів, що надає можливість розвитку «зеленого туризму». Землі сільськогосподарського призначення складають 76,4% від всієї площі земель ОТГ.
Рис.1. Структура земельного фонду станом на 01.01.2018р.,%.
Розподіл населення ОТГ за статтю: 48,% від всього населення громади чоловіки, 51,5% жінки. Загальна кількість населення(всі села, що входять до ОТГ) за період 2013-2018рр. зменшилась на 1%. Природний приріст за цей період від’ємний та за рахунок механічної міграції загальне сальдо позитивне.
Рис. Структура населення ОТГ за віком станом на 01.01.2018р., %.
Кількість населення в працездатному віці на протязі 2013-2018рр. стабільна і складає 54% від всього населення. За цей період фіксується збільшення населення у молодшому за працездатний віці на 1,6%. Кількість населення з вищою освітою 20%.
Мешканці ОТГ працездатного віку (офіційне працевлаштування) працюють на підприємстві вугледобувної промисловості(ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ), сільському господарстві(6 господарських товариства, 2 приватні підприємства та 12 фермерських господарств), бюджетних установах(освіта, охорона здоров’я, управління), фізичні особи підприємці – 25 осіб(торгівля, послуги). На території ОТГ 10 років успішно працює сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Агро КМР». Аграрний сектор громади спеціалізується на вирощуванні зернових (озима та яра пшениця, ячмінь ярий та озимий, горох, кукурудза, просо), та технічних культур(соняшник, ріпак озимий). ВСП «Шахтоуправління ім. ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є одним із основних підприємств, які наповнюють бюджет територіальної громади (ПДФО).
Особливостями ринку праці в громаді є: безробіття громадян працездатного віку й молоді та тіньова зайнятість; інтенсивне скорочення зайнятості сільських жителів у сільському господарстві; високий відсоток зайнятих у сезонних роботах; висока частка зайнятих тільки виробництвом у домашніх господарствах продукції сільського господарства для власного споживання; низький рівень оплати праці у приватному секторі; труднощі щодо збуту виробленої в особистих господарствах сільськогосподарської продукції. Інформація щодо офіційно працюючих та безробітних уточнюється.
Функціонує 8 торгівельних заклади, 2 автозаправні станції, 2 закладів громадського харчування та 1 аптека.
На території Троїцької ОТГ зареєстровані та активно працюють 2 громадські організації (Привовчанська сільська благодійна організація „Добробут” та Троїцька сільська благодійна організація «ОПОРА»), які мають досвід проектної діяльності у т.ч. для розвитку громади.
Дорожня інфраструктура: 32 вулиці, провулки та тупики загальною протяжність 31,80 км, із них: дорога територіального значення Т–04–08 (Павлоград – Васильківка -Новомиколаївка – Оріхів - Токмак) 8,4 км; дороги комунальної власності – 23,4 км. Головні та більшість житлових вулиць в населених пунктах громади мають асфальтове або щебеневе покриття. Пасажирські перевезення по території громади між селами та районного центру здійснює АТП «Автопромінь». Всього маршрутів в с. Троїцьке – 5; в с. Привовчанське - 7.
Водопостачання на території забезпечує Комунальне підприємство «Троїцьке ЖКГ». Загальна протяжність водопровідних мереж 20,4 км. Водою з колодязів забезпечені 848 дворів в селах ОТГ Всі села мають вуличне освітлення (загальна протяжність ліній вуличного освітлення складає 28 км). З 5-ти сіл три газифіковані, у 2-х селах пічне опалення.
На території старостинського округу сіл Привовчанське та Малоолександрівка діє обслуговуючий кооператив «Привовчанський», який забезпечує збір та вивезення твердих побутових відходів. Тверді побутові відходи в т. ч. тверді відходи з підприємств, вивозяться найманим автотранспортом від кожного подвір’я, розміщуються та складуються на полігоні м. Павлоград.
Кількість дошкільних закладів -2. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів -2. Медичні заклади: комунальний заклад «Троїцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини», Привовчанський фельдшерсько-акушерський пункт, Малоолександрівський фельдшерський пункт, 2 медичних пункти. Закладів культури – 8, закладів фізичної культури - 2. У 2017 році розроблено генеральні плани сіл Привовчанське та Малоолександрівка, у 2018 році планується виготовити генеральні плани сіл Троїцьке, Вербове та Левадки.
Бюджети територіальних громад, що об’єднались у Троїцьку ОТГ, розроблені на 2017 рік та виконувались окремо до закінчення бюджетного 2017 року. У структурі доходів бюджету ОТГ за 2017р. 78,3% - ПДФО, 10% - плата за землю, 7% - акцизний збір, 3,6% - єдиний податок. Заклади, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування – всього 18.
Дніпропетровська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України. Область розміщена в південно-східній частині України, у басейні середньої і нижньої течії Дніпра, її площа становить 31,9 тис. кв. км (5,3 % від території України). Протяжність області з півночі на південь − 130 км, із заходу на схід – 300 км. Область володіє майже 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. В області видобувається 100% загально українського обсягу марганцевої і майже 80% залізної руди. Ґрунтовий покрив Дніпропетровської області складають переважно чорноземи різної якості. Область належить до водозабезпечених, однак такий стан досягається за рахунок транзитного потоку вод Дніпра.
Дніпропетровська область є однією з найбільш населених областей України з дуже високою щільністю населення та високим рівнем урбанізації. Населення області переважно проживає в містах (обласного значення – 74,3%, районного значення і селищах міського типу – 9,1 %), у сільській місцевості проживає 16,6% населення. Щільність населення –112 осіб на 1 кв. км. В області також нараховується 1435 сільських населених пунктів. Переважна більшість населення області проживає в містах обласного значення – 74,3%. У сільській місцевості проживає 16,6 % населення, у містах районного значення й селищах міського типу, які не належать до міських рад сусідніх міст, – 9,1 % населення області. Щільність усіх доріг обласного значення також є нижчою за середній показник в Україні. Залізнична інфраструктура області розвинена краще автодорожньої. За щільністю залізниць, якістю залізничної інфраструктури Дніпропетровщина посідає лідируючі позиції серед українських регіонів. Залізничне сполучення забезпечує ефективний зв’язок з усіма регіонами України. Головна водна артерія області – Дніпро – потенційно важлива транспортна складова економіки області, проте вона є й головним природнім бар’єром інтеграції всього простору області.
Переробна промисловість є найбільшою в області за рівнем зайнятості та обсягом випуску продукції. Найбільшими галузями переробної промисловості в області за рівнем зайнятості є металургія, харчова промисловість та виробництво транспортного обладнання.
У зайнятості Дніпропетровської області домінують великі підприємства, які забезпечують роботою майже 2/3 усіх штатних зайнятих працівників. Значна чисельність працівників на великих і середніх підприємствах частково утримується через важливість добувної, металургійної та металообробної промисловості, де великий масштаб підприємства є найбільш ефективним. Дніпропетровський регіон об’єднує 79 вищих навчальних закладів. Основними центрами наукової думки в області є міста Дніпропетровськ та Кривий Ріг. Науковий потенціал області формувався протягом останніх 20 років як складова космічного, транспортно-логістичного, машинобудівного, металургійного кластерів. Структура економіки області зберігає ознаки індустріальної, оскільки сфера послуг активно розвивається тільки у місті Дніпропетровськ, де її частка в структурі економіки становить більше 25 %.
Сільське господарство є важливим для розвитку всіх районів області, але не є достатньо ефективним і за наявної структури виробництва не створює достатньої кількості робочих місць. Тому ключовими для економіки області залишаються галузі промисловості. Найпотужнішими промисловими центрами області є міста: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Павлоград. Потужні промислові підприємства розташовані також у містах Марганець і Новомосковськ.
Добувна промисловість забезпечує майже 30% загального обсягу реалізованої промислової продукції області й є важливою складовою гірничо-металургійного комплексу регіону та країни. Основна галузь переробної промисловості регіону – металургія та оброблення металу, яка забезпечує 33% від загального обсягу реалізованої промислової продукції області. Виробництвом продуктів харчування та переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 134 основних підприємства (без урахування підсобних і малих підприємств), на яких працює 25,5 тис. осіб.
Якщо найбільші міста мають певний рівень диверсифікації економіки, то для малих міст та області в цілому притаманна монопрофільність з перевагою добувної промисловості. Частка сільськогосподарського виробництва у валовому регіональному продукті області за останні роки знижується і становить майже 4,6 %, що є дещо нижчим за середньоукраїнський показник (близько 8 %), але значно вищим ніж у промислово розвинених та високоурбанізованих регіонах країн Європейського Союзу (близько 1,4 %).
Серед областей-сусідів найбільш економічно розвиненими(з найбільшими обсягами регіональної економіки) є Донецька, Запорізька, Полтавська та Харківська. Ці регіони є потенційними конкурентами Дніпропетровської області за інвестиційні ресурси й водночас можливими головними споживачами продукції економічної діяльності суб’єктів, розміщених на Дніпропетровщині.
Місія громади – це причина її існування, основне призначення, унікальні особливості та переваги. Місія відображає зв'язок минулого з сьогоденням і демонструє унікальні особливості, які громада хотіла б зберегти. Основне призначення громади може з часом змінюватися (або у громади може бути бажання це зробити) – тоді це відображається у формулюванні Бачення.
Стратегічне Бачення майбутнього громади – це спільне, погоджене на основі консенсусу, уявлення жителів про те, яким громада має виглядати в майбутньому.
На засіданнях Робочої групи базуючись на проведеному аналізі та дослідженнях, сформульовані Місія громади та стратегічне Бачення майбутнього ОТГ.
Місія Троїцька громада: - багатонаціональна громада, об’єднана історією та міцними родинними та дружніми зв’язками, спільною працею в сільському господарстві (рослинництво, тваринництво, бджільництво) та вугледобувній промисловості, де підтримують традиції змагання в праці та спорті, дбайливого ставлення до своїх сіл та чудової природи вздовж річок Вовча та Терса, працьовиті та творчі мешканці сіл Троїцьке, Привовчанське, Малоолександрівка, Вербове та Левадки бережуть історичні надбання та культурну спадщину (поети, вишивальниці, народні майстри), збагачують навколишню природу вирощуванням декоративних рослин(сад «Магнолія-2»), а великі родинні трудові династії примножують здобутки для всієї громади. |
Бачення Флагман самоврядування серед громад України, заможна, дружня і велелюдна громада, інтегрована з поруч розташованими сільськими і міською громадами, з інфраструктурою, достатньою для обслуговування населення та бізнесу, з розвиненим сільським господарством та новими підприємствами, що працюють за новітніми технологіями, кваліфікованою місцевою владою, що піклується про кожного жителя ОТГ та використовує сучасні інструменти управління, мешканцями, які згуртовано працюють на свою громаду і користуються широким спектром послуг та використовують умови для розвитку, не залежно від віку..
|
Троїцька ОТГ до 2025 року:
незадовільне транспортне сполучення між населеними пунктами громади;
низька якість дорожнього покриття між населеними пунктами;
незадовільний стан охорони особистого майна та особистої безпеки;
безробіття, поширення злочинності та алкоголізму;
не ефективне використання місцевих ресурсів;
низька підприємницька активність населення;
відсутня підтримка підприємців-початківців;
обмежений перелік послуг закладів культури, спорту ;
відсутня відпочинкова інфраструктура;
засміченість довкілля;
не всі населені пункти ОТГ мають необхідні умови для життя ( питна вода належної якості, благоустрій, безпека);
Можливі шляхи розв’язання проблем:
інвентаризація, оцінка ефективності використання та промоція ресурсів ОТГ;
системна робота по залученню зовнішніх та стимулюванню вкладення внутрішніх інвестицій;
модернізація дорожньої інфраструктури, інженерних комунікацій та будівель бюджетних установ з використанням сучасного енергоефективного обладнання;
робота з молоддю та громадою в цілому щодо залучення до активного життя у ОТГ, залучення до управлінських рішень;
вирішення питання щодо управління ТПВ;
забезпечення якісною питною водою населення всіх сел ОТГ;
застосування нових форм співпраці з населенням;
створення умов для надання адміністративних послуг для мешканців ОТГ;
проведення оцінки туристичної привабливості об’єктів на території громади;
стимулювання малого та середнього бізнесу до створення нових робочих місць та об’єктів у сфері переробки сільськогосподарської продукції, розширення сфери послуг, індустрії відпочинку;
підтримка фермерства, одноосібників, сприяння організації сільськогосподарських кооперативів;
розробка програми промоції ОТГ та використання для цього всіх можливих інструментів та цільових споживачів.
Рис. 2. Схема напрямів розвитку громади та стратегічних цілей Стратегії.
Для досягнення бажаного Бачення з врахуванням ресурсів та потенційних можливостей члени Робочої групи визначили пріоритетні напрями розвитку громади:
А. Підвищення економічної спроможності громади.
В. Розвиток сільських територій.
В кожному з напрямів визначено Стратегічні та Оперативні цілі. Сукупність стратегічних цілей має відповідати конкретному стратегічному напряму. Стратегічна ціль – бажаний результат «цілеспрямованої» діяльності у рішенні ключової проблеми з оптимальним використанням ресурсів. Кожна стратегічна ціль конкретизується в оперативних цілях, що є конкретними, обмеженими у часі алгоритмами дій щодо досягнення стратегічних цілей. Сукупність оперативних цілей складає стратегічну ціль.
Оперативні цілі – це програми/проекти, що показують, як необхідно проводити зміни та визначають стратегічні цілі кількісно, показують терміни виконання, конкретних виконавців, результат виконання, обсяги та джерела фінансування, конкретні заходи. Кількість оперативних цілей має бути такою, щоб виконати стратегічну ціль.
Оперативні цілі, в свою чергу, об’єднують комплекси завдань та визначають конкретніші заходи, що згодом можуть бути реалізовані за допомогою проектів та програм дій. Завдання – це конкретні дії, які ведуть до реалізації цілей. Крім того, завдання у сфері стратегічного планування розвитку – це способи вимірювання результатів, показники, які свідчитимуть, чи зробили і що планували зробити.
5.1. НАПРЯМ А. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ГРОМАДИ
Громада є сільськогосподарським регіоном з родючими ґрунтами, має значний кадровий потенціал та сталі традиції сільськогосподарського виробництва. Частина мешканців працездатного віку мають навички роботи на вугледобувному підприємстві та підприємствах у м.Павлоград. Рекреаційний потенціал території у перспективі може бути також використано для розвитку.
Економічні проблеми громади(відсутність зовнішніх та обмеженість внутрішніх інвестицій, безробіття, слабка підприємливість населення, відсутність побутових послуг, не проведена інвентаризація земель, неефективне використання комунальної власності, тіньова зайнятість, відсутність кооперативного руху та підтримки фермерства ) потребують реалізації певних системних заходів.
Розвиток економіки та створення робочих місць в громаді відбувається на підґрунті наявного потенціалу, ресурсів, успішно працюючого бізнесу, спільних інтересів людей на території та за умови співпраці усіх членів місцевої громади. Успішність зусиль для місцевого економічного розвитку залежить від всебічної реальної оцінки місцевої ситуації та вибору підходу, який має бути реалістичним та враховувати місцеву специфіку.
Опис та облік наявних ресурсів, які можуть бути інвестиційно привабливими, аналіз ефективності та можливостей їх використання, формування сприятливих умов для господарської діяльності та розвитку підприємницької активності мешканців – важливі кроки для забезпечення місцевого економічного розвитку.
Реалізація заходів для розвитку малого та середнього бізнесу сприятиме урізноманітненню видів діяльності та робочих місць, розвитку сільгоспвиробництва(в першу чергу переробка сільгосппродукції, розширення переліку сільгоспкультур, підтримка фермерства, організація кооперативного руху, що сприятиме збільшенню доходу домогосподарств), розширенню сфери послуг, організації соціально відповідального бізнесу, нових підприємств, що використовують інноваційні технології
Інформаційна та освітня підтримка розвитку бізнес-середовища (в т.ч. підприємців-початківців) і громади сприятиме формуванню позитивного іміджу підприємницької діяльності в цілому, розвитку підприємливості у мешканців громади.
Результати, що очікуються від реалізації цілей за напрямком А у середньо-довгостроковій перспективі: розвиток підприємництва; зміцнення конкурентоспроможності місцевої економіки; формування комфортного бізнес-середовища, залучення інвестицій; збільшення доходів домогосподарств; додаткові надходження до бюджету ОТГ; створення нових робочих місць, зменшення міграції населення з громади.
SWOT - аналіз за напрямом А.
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
Схема цілей Напряму А. Підвищення економічної спроможності громади
Очікувані результати реалізації запланованих дій за напрямком А:
Завдання 1.1.1. Розробка містобудівної документації |
|
Завдання 1.1.2. Інвентаризація земель та актуалізація оцінки
|
|
Завдання 1.2.1. Вдосконалення оренди комунального майна
|
|
Завдання 1.2.2. Проведення заходів для підвищення енергоефективності та енергозбереження в бюджетних установах
|
|
Завдання 1.3.1. Підготовка інвестиційних продуктів |
|
Завдання 1.3.2. Промоція інвестиційних ресурсів громади
|
|
Завдання 2.1.3. Організація навчання основам підприємницької діяльності |
|
Завдання 2.1.4. Підтримка та стимулювання підприємців-початківців |
|
Завдання 2.2.1. Надання допомоги у створенні та функціонуванні кооперативів, та інших об’єднань
|
|
Завдання 2.2.2. Створення с/г обслуговуючих кооперативів. (молочне виробництво, вирощування овочів, вирощування органічної продукції, бджолярство, розведення риби) |
|
Завдання 2.2.3. Підтримка фермерства та глибинної переробки сільгосппродукції (рослинництво, тваринництво, ягідництво)
|
|
Завдання 2.2.4. Розвиток енергетичного землеробства |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
створення умов для безпеки життя, діяльності та майна; розвиток території ОТГ та інфраструктури; розвиток малого та середнього бізнесу; залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; покращення платоспроможності населення;
бюджетна підтримка об‘єднаних громад.
|
|
Для сприятливого інвестиційного клімату, ефективної економічної діяльності на території ОТГ, налагодження належного рівня комунікації між населеними пунктами громади, своєчасного надання послуг населенню, безпеки під час пересування планується проведення ремонту доріг та упорядкування придорожньої інфраструктури. Потребують ремонту ділянки доріг, які пов’язані з функціонуванням ключових соціально-економічних об’єктів громади та забезпечують сполучення з центральним населеним пунктом ОТГ, дороги та дорожня інфраструктура на території сіл громади.
Будівництво, ремонт та реконструкція водопровідних мереж в населених пунктах сприятиме забезпеченню населення питною водою, розробка схеми санітарної очистки та вивезення сміття з всіх населених пунктів ОТГ покращить екологічний та санітарний стан території.
Встановлення енергоощадного освітлення в усіх населених пунктах громади, ремонт тротуарів, озеленення вулиць населених пунктів ОТГ сприятиме безпеці та естетичному вигляду сіл. Ремонт будівель освітніх установ, об’єктів спорту та культури сприятиме комфортному наданню послуг мешканцям. Активна комунікація влади з мешканцями зміцнить співпрацю та згуртованість в громаді для подальшого розвитку.
Для виконання стратегічної цілі планується використовувати бюджетні кошти, а також кошти субвенції з державного бюджету і кошти інвесторів.
Показники (індикатори) виконання: рівень задоволення мешканців громади розвиненою інфраструктурою та благоустроєм.
Оперативна ціль В.1.1. Покращення стану дорожньо-транспортної інфраструктури
Завдання 1.1.1. Ремонт доріг ремонт доріг та дорожньої інфраструктури в селах |
|
Завдання 1.1.2. Налагодження пасажирських перевезень на території громади |
|
Завдання 1.1.3. Ремонт мостових переходів |
|
Показник виконання: площа відновлених доріг (кв.м.), довжина облаштованих тротуарів (км.), кількість відремонтованих мостів.
Виконавці: відділ з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва
Термін виконання: 2018-2020 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
|
|
Показник виконання: % забезпечення потреб питної та технічної води, % реконструйованих або прокладених мереж, кількість мешканців, охоплених якісним водопостачанням.
Виконавці: відділ з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, інфраструктури та будівництва
Термін виконання: 2018-2020 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
Оперативна ціль В.1.3. Покращення санітарного стану в населених пунктах та управління ТПВ.
Завдання 1.3.1. Розробка схеми/системи поводження з ТПВ
|
|
Утримання прибудинкових земельних ділянок комунальних установ в належному санітарному стані |
|
Завдання 1.3.3. Очистка річок, ставків |
|
Показники виконання: розроблена схема поводження з ТПВ, кількість стихійних сміттєзвалищ, кількість проведених заходів з населенням.
Виконавці: відділ земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища
Термін виконання: 2018-2025 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
Оперативна ціль В.1.4. Покращення благоустрою населених пунктів
Завдання 1.4.1. Розробка та реалізація Правил благоустрою на території громади |
|
Завдання 1.4.2. Залучення мешканців до участі в благоустрої територій населених пунктів |
|
Завдання 1.4.3. Упорядкування території кладовищ |
|
Завдання 1.4.4. Виділення та облаштування рекреаційних зон для відпочинку мешканців та гостей |
|
|
|
Показники виконання: кількість проектів з благоустрою та кількість залучених до їх реалізації мешканців, кількість упорядкованих та відповідно обладнаних об’єктів для дозвілля та відпочинку.
Виконавці: відділ земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища
Термін виконання: 2018-2025 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
|
|
Завдання 2.1.2. Надання мешканцям сіл якісних адміністративних послуг(в межах повноважень ОМС) |
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2.1.6. Будівництво спортивних майданчиків та їх сучасне обладнання
|
|
Завдання 2.1.7. Організація належної пожежної охорони та охорони громадського порядку. |
|
Показники виконання: кількість навчань, стажувань, дистанційних курсів, в яких взяли участь представники органів управління громади, кількість послуг які мешканці громади отримують в ЦНАП, укомплектованість медичних закладів кадрами, придбано медичний автомобіль, комфортні умови для надання освітніх та культурних послуг, кількість упорядкованих та обладнаних об’єктів для фізичної культури та спорту та кількість користувачів, кількість публічних місць, обладнаних камерами спостереження, кількість проведених заходів з безпеки в навчально-освітніх закладах та з дорослими мешканцями громади.
Виконавці: відділ земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища
Термін виконання: 2018-2025 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
Оперативна ціль В.2.2. Підвищення активності та самоорганізації населення
Завдання 2.2.1. Розробка та затвердження місцевих нормативно-правових актів |
|
Завдання 2.2.2. Підвищення поінформованості мешканців про діяльність влади, плани розвитку, можливість співпраці |
|
Завдання 2.2.3. Залучення молоді до роботи в організаціях та установах громади |
|
Завдання 2.2.4. Проведення спільних заходів для мешканців населених пунктів громади |
|
Показники виконання: розроблений Статут, Положення про громадські слухання, ініціативи, ОСН тощо; кількість дорадчо-консультаційних органів при органах місцевого самоврядування, кількість спільних культурно-освітніх заходів, кількість спільно вирішених проблем громади.
Виконавці: виконавчі органи Троїцької сільської ради
Термін виконання: 2018-2025 роки
Фінансування (орієнтовні джерела та суми): місцевий бюджет, інші джерела, не заборонені законодавством
Стратегічні Напрями, Стратегічні та Оперативні цілі, визначені Стратегією розвитку Троїцької сільської об’єднаної територіальної громади, сформовано відповідно до пріоритетів та операційних цілей Стратегії розвитку Дніпропетровської області.
З проектом Стратегії розвитку громада ознайомлюється через громадські слухання або інші заходи громадського обговорення, проект також оприлюднюється через місцеві засоби інформування громадян. Отримані від громадян доцільні пропозиції та доповнення включаються у зміст документу. Розроблений Робочою групою проект Стратегії розглядається на сесії сільської ради та затверджується відповідним рішенням. Для успішної реалізації запланованого важливим є забезпечення політичної волі до впровадження змін, а також ефективне використання людських та фінансових ресурсів, що забезпечуватимуть виконання заходів і проектів, передбачених у Оперативних цілях.
Після затвердження Стратегії сільською радою вона впроваджується через реалізацію комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть здійснюватися суб’єктами місцевого розвитку відповідно до:
Управління процесом реалізації стратегії розвитку громади проводиться за принципами:
Адміністрування процесу реалізації Стратегії здійснюється виконавчим комітетом та відповідними структурними підрозділами сільської ради.
З метою координації дій розпорядженням сільського голови створюється постійно діючий Комітет з управління впровадженням Стратегії (далі – КУВ). До складу КУВ входять відповідальні за виконання завдань до оперативних цілей. Очолює КУВ сільський голова. Повний склад КУВ та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням сільського голови.
КУВ збирається не рідше одну разу на квартал та виконує наступні функції:
Пропозиції щодо зміни основного тексту Стратегії розвитку формуються визначеним відділом, обговорюються на чергових та позачергових нарадах КУВ і виносяться на розгляд сесії сільської ради один раз на рік (по необхідності, двічі на рік).
Суть моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відстеження) та попередження. Відстеження проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.
Моніторинг стратегії розвитку громади включає три рівні:
1) моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Дніпропетровській області, які є стратегічно важливими для громади. Підсумки підводяться один раз на рік та доводяться як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.
2) моніторинг процесу реалізації стратегії відповідно до наступних базових показників:
Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на душу населення;
Обсяги фактичних видатків місцевого бюджету на душу населення
Середня місячна заробітна плата;
Обсяг інвестицій в основний капітал.
Загальний обсяг експорту;
Обсяг прямих іноземних інвестицій в громаду.
Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економіки;
Кількість зареєстрованих безробітних;
Частка довжини автошляхів з пошкодженим покриттям до загальної довжини автошляхів;
Середній бал за результатами ЗНО в школах громади;
Кількість захворювань на хвороби системи кровообігу на 1000 населення.
Відповідно до визначених Стратегічних та Оперативних цілей індикаторами досягнення запланованого можуть бути (крім вже визначених показників до завдань) у т.ч індикатори:
Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.
3) моніторинг виконання проектів місцевого розвитку, що складають План реалізації стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проекту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проект.
Щоквартально (10 березня, 10 червня, 10 вересня і 10 грудня) відповідальний відділ направляє відповідальним за моніторинг виконання Стратегії нагадування про необхідність надати квартальний моніторинговий звіт. До 15 числа зазначених місяців спеціалісти відділу повинні одержати моніторингові звіти.
На підставі результатів моніторингу, один раз на рік відповідальний відділ виконкому сільської ради виносить на чергове засідання Комітету з управління впровадженням стратегії проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях.
Затверджений Комітетом з управління впровадженням Стратегії аналіз фінансових потреб надається до депутатських комісій для врахування під час розробки проекту бюджету на наступний рік.
Члени Робочої групи з розробки Стратегії
ПІП |
Посада |
Чуприна Олег Олександрович |
сільський голова Троїцької сільської ради |
Ковра Ірина Віталіївна
|
консультант зі стратегічного планування та місцевого економічного розвитку |
Голосна Ольга Вікторівна |
заступник сільського голови /голова робочої групи |
Третяк Олена Олександрівна |
спеціаліст І категорії-бухгалтер/ заступник робочої групи
|
Карпович Любов Василівна |
землевпорядник/ секретар робочої групи |
Кучинов Сергій Васильович |
Начальник відділу правового забезпечення, управління персоналом та взаємодії з правоохоронними органами |
Терновой Володимир Олександрович |
депутат сільської ради |
Киценко Олександр Миколайович |
депутат сільської ради |
Борисов Анатолій Григорович |
депутат сільської ради |
Ярошенко Юрій Вікторович |
депутат сільської ради |
Чорноморець Володимир Григорович |
депутат сільської ради |
Куцак Ярослав Васильович |
депутат сільської ради |
Кузьміна Оксана Валеріївна |
менеджер по взаємодії з органами місцевого самоврядування ДТЕК Шахтоуправління Павлоградске |
Коновалова Олена Олексіївна |
регіонального представника ДТЕК по соціальному розвитку |
Ярошенко Яна Анатоліївна |
голова Привовчанської сільської благодійної організації «Добробут» |
Пискун Лариса Євгеніївна |
голова Троїцької сільської благодійної організації «Опора» |
Клеман Кусан |
директор ТОВ «АГРО КМР» |
Ус Олександр Володимирович |
директор ФГ «Малоолександрівка» |